Попередня     Головна     Наступна






Стефан Зизаній



HERB JAŚNIE OŚWIECONEGO WELMOŻNEGO PANA KONSTANTINA KONSTANTINOWICZA KXIĄŻĘСІА OSTROZSKIEGO, WOJEWODY KIJEWSKIEGO, MARSZAŁKA ZIEMIĘ WOŁYŃSKIEY, STAROSTY WŁODZIMIERSKIEGO, ETC.


Męstwo twoie z wiarą iest kleynot nadroższy,

Czego syę nieprzyjaciel lęka by nasroższy:

Ktore w domu Ostrozskim nigdy nie ustaie,

Bo wiernym iego potomkom tę łaskę Bog daie:

Ze skarbow maiętności z ynąd nie potrzebuią,

Lecz w swey stałości y wierze wiecznie syę funduią.












ПРИМІТКИ



Стефан Зизаній

Стефан Зизаній Тустановський, рідний брат Лаврентія Зизанія (див. примітку до віршів останнього), походить з Галичини, можливо, зі Львова, з дрібношляхетської чи міщанської сім’ї. Родове його прізвище — Кукіль. «Зизаній» — переклад цього українського слова грецькою мовою. 1586 р. бачимо його вчителем львівської братської школи. 1593 р. на прохання віленських братчиків Стефан Зизаній переїздить до Вільна, вчителює у тамтешній братській школі, виступає як проповідник, православний полеміст, перекладач. 1596 р. уніати звинувачують його в єресі, але православний собор знімає це звинувачення. 1599 р. Стефан Зизаній постригається в ченці під ім’ям Сильвестра.


Herb jaśnie oświeconego welmożnego pana Konstantina Konstantinowicza kxiężęcia Ostrozkiego, woiewody kijewskiego, marszałka ziemię wołyńskiey, starosty włodziemierskiego, etc. У кн.: Казаньє святого Кирилла, патріаръхи ієрусалимъского, о антіхристЂ и знакох єго. З розширенієм науки против єресей розъных. Вільно, братська друкарня, 1596 (див.: Ундольский, М., 1871, № 126; Каратаев, Спб., 1883, № 141, Свєнціцький, Жовква, 1908, № 474; Петров, Бирюк, Золотарь, К., 1958, № 34; Голенченко, Минск, 1961, № 73; Лукьяненко, I, Л., 1973, № 41; Максименко, Львів, 1975, № 767).

Публікації: Студинський К. Пам’ятки полемічного письменства кінця XVI і початку XVII в. Т. 1. Львів, 1906, с. 32.

Подається за першодруком, ЦНБ АН УРСР, ДПБ РРФСР, І.7.7а.















Див. також:

СТЕФАН ЗИЗАНІЙ. Казаньє святого Кирила патріархи ієрусалимского, о антіхристЂ и знакох єго. Українська література XIV-XVI ст.


ЗИЗАНІЙ (Кукіль) Стефан. Філософська думка в Україні. Біобібліографічний словник











Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.