гостьова форум кімната новин посилання дзеркало пошук

ІЗБОРНИК

ІЗБОРНИК

‹ ЛІТОПИСИ ІСТОРІЯ МОВОЗНАВСТВО ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ПОЛІТОЛОГІЯ СЛОВО О ПОЛКУ ЛЕКСИКОНИ ›

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том I. Розділ VII.]

Попередня ТОМ I Наступна

ТОМ I

Розділ VII. Початки Руської держави

Завязки полїтичного устрою українських племен:

Полїтичний устрій в часах розселення, власть у Антів, племінні начальники, віче, ширші орґанїзації.

Звістки з Х—XI вв.: племінний устрій, його живучість, городські волости, князї, становище князїв супроти віча, ширші політичні орґанїзації, Масудіева Валїнана.

Початки Київської держави:

Київські перекази, теорія Повісти временних лїт—тенденція варязька, тенденція новгородська, концепція „Повісти“, хиткість традиції, комбінації, недорічности „Повісти“, вагання новійшої історіоґрафії, поправки варязької теорії.

Початок, руського імени, печатки полїтичної орґанїзації в Київщині, десяточна орґанїзація; можливий початок її, розвій дружинних сил Київа, звістки про них; хронольоґія початків Київської держави.

Хозарська зверхність, здогади про її вплив на полїтичну органїзацію Руси. Роля торговельних центрів. Варязкі дружин й їх значінне, розвій княжої власти.

Звістки про Русь IX в.: житня Ґеорґія Амастридського й Стефана Сурозького, похід 860 р., похід на Табарістан, дипльоматичні зносини: руські посли 839 р. і церковна місія 860-х рр. Найдавнїйші київські князї, непевности традиції, Аскольд, Дир, Олеги, катальоґ найдавнїйших князїв.

Сформованне Київської держави:

Схема „Повісти“, реґресивний метод дослїду, ріжні форми задежности від Київа, прилученнє земель на Днїпровій дорозї, кольонїї в фінських землях, лївобічні землї, Подонє, азовське побереже, Деревська земля і дальші західнї; Новгород і північні землї, значіннє Новгорода в руській полїтичній системі.

Територія держави в початках X в., союз державних і торговельних інтересів. Князївства середини X в., розвій їх залежности, орґанїзація Руської держави X віку, централїстичні і децентралїстичні тенденції, становище київського князя.

Попередня ТОМ I Наступна

[М. Грушевський. Історія України-Руси. Том I. Розділ VII.]

Вибрана сторінка

Арістотель: Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків. ( Арістотель )

Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.