І.П.Крип’якевич. Галицько-Волинське князівство. — Київ: Наукова думка, 1984. — 176 с. Монографія — результат багаторічних досліджень академіка АН УРСР І. П. Крип’якевича з історії Галицько-Волинської землі періоду Давньоруської держави та феодальної роздробленості. Розкрито умови формування Галицько-Волинського князівства, його адміністративно-територіальний поділ, соціально-економічні й політичні відносини, вклад у боротьбу проти експансії католицьких феодалів та навали кочівників-завойовників, показано дружні взаємовідносини Галицько-Волинської Русі з іншими давньоруськими землями, доведено безпідставність тверджень польської буржуазно-шовіністичної історіографії, що заперечувала східнослов’янський характер Галичини й Волині та прогресивну роль Київської Русі на цих землях.

Для істориків, археологів, викладачів і студентів вузів, краєзнавців

Редакційна колегія: Б. О. Рибаков (відповідальний редактор), Я. Д. Ісаєвич, О. А. Купчинський, Ф. І. Стеблій

Див. також:

Літопис руський (переклад на сучасну мову Л.Махновця).
Галицько-Волинський літопис (розшифровка за Іпатським списком).

Ярослав Книш. Фрагменти невідомого списку Іпатіївського літопису
Антін Генсьорський. Галицько-Волинський літопис. Процес складання; редакції і редактори. Київ, 1958.

Феодосій Софонович. Кройніка о Русі. Кройніка о початку і назвиску Литви (1673).

‹‹ Попередня Головна Наступна

Вибрана сторінка

Арістотель: Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків. ( Арістотель )

Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.