‹‹   Головна     Наступна




Феодосій СОФОНОВИЧ

ХРОНІКА З ЛІТОПИСЦІВ СТАРОДАВНІХ




ЗМІСТ


ПЕРЕДМОВА

Історіографічний огляд

Історія створення «Кройніки» Феодосія Софоновича

Археографічний огляд списків та редакцій

«Кройніка» як історичний твір

Історичні погляди Ф.Софоновича

Вплив «Кройніки» на українську та російську історіографію

Оригінальні звістки «Кройніки»

Література до Передмови

Від упорядників



ХРОНІКА З ЛІТОПИСЦІВ СТАРОДАВНІХ


Кройніка о Русі

Книга 1. Глави 1-14.

Книга 1. Глави 15-28.

Книга 2. Глави 1-14.

Книга 2. Глави 15-31.

Книга 3. Глави 1-14.

Книга 3. Глави 15-28.


Кройніка о початку і назвиску Литви


Кройніка о землі Полской. Частина 1.
Кройніка о землі Полской. Частина 2.



ДОДАТКИ

ЛЂтописецъ албо кройника о землЂ Полской

ПовЂсть ω преславных чюдах св̃тои великомученицы Варвары




КОМЕНТАРІ


Великі князі київські, які згадуються у «Кройніці»


Польські королі і князі, які згадуються у «Кройніці»


Перелік слів під титлами


Скорочення, вживані у текстах. Умовні скорочення




Галерея портретів.












Софонович Феодосій

Хроніка з літописців стародавніх / АН України, Археограф, коміс., Ін-т укр. археографії, Ін-т історії України. Підготовка тексту до друку, передмова, комент. Ю. А. Мицика, В. М. Кравченка. — К.: Наук. думка, 1992.—336 с. — (Пам'ятки укр. літописання).

ISBN 5-12-002045-3 (в опр.). 5000 пр.



«Хроніка» визначного культурного діяча України XVII ст. Ф. Софоновича — одна з перших узагальнюючих праць з історії України з найдавніших часів до 1673 р. Вона складається з трьох частин-хронік: про Русь, початок і назву Литви, про землю Польську. У першій частині висвітлюється історія Київської Русі, другій і третій — історія України XIV—XVII ст. на фоні історії Литви та Польщі.

Для істориків, філологів, викладачів та студентів, всіх, хто цікавиться вітчизняною історією.







Див. також:


Літопис руський за Іпатським списком (ПСРЛ, Т. II, 1908)
Лаврентіївський літопис (ПСРЛ, Т. I, 1926-28)
Новгородський перший літопис старшого і молодшого ізводів (ПСРЛ, Т. III, 1950)

Галицько-Волинський літопис (розшифровка за Іпатським списком).
Галицько-Волинський літопис (розшифровка за Острозьким списком).

Литовсько-білоруські літописи та хроніки (ПСРЛ, Т. XXXII, 1975; Т.XXXV, 1980).

«Літописи». З енциклопедії «Українська мова».
«Літописи». З Енциклопедії Українознавства.













© Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua)
15.X.2002 (останні правки 23.II.2003)







‹‹   Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.