Попередня       Головна       Наступна                   Див. також: Фрагменти. Українська література XVII ст.





СИНОПСИС КИЇВСЬКИЙ (1674)


[Упорядкувала, адаптувала українською мовою, склала додатки і примітки Ірина Жиленко]




Зміст



Ірина Жиленко. Слово до читача

Частина 1. Історія "Синопсиса"

Частина 2. Проблеми дослідження джерельної бази "Синопсиса"



СИНОПСИС КИЇВСЬКИЙ

Про початок давнього слов’янського народу. Про назву чи прозвання його

Про три частини світу, що називаються Азія, Африка і Європа. Коротке повідомлення

Про народ руський чи, точніше, рóссійський, і про назву чи прозвання його

Про народ сарматський і про назву його

Про народ рóксоланський і про назву його

Про Мосоха, прародителя слов’янорóссійського, і про плем’я його

Про назву Москви — народу і царственного граду

Про козарів

Про половців, печенігів, ятвягів і цимбрів

Про преславний верховний і головний для всього народу рóссійського град Київ і про початок його

Про перших князів київських і про заснування града Києва та назву його

Про смерть Кия, Щека і Хорива, і про їхніх нащадків

Про те, коли рóсси почали письмена знати

Ще про Русь чи рóссіян в північних країнах, і про Великий Новгород

Про княжіння Рурика з братами в рóссійській землі

Про Осколда й Дира, з роду Києвого, як почали княжити в Києві

Про князювання Ігоря Руриковича з Олегом родичем

Про володіння Олегове Києвом і про смерть його

Про князювання Ігоря Руриковича в Києві по Олзі

Про князювання Великої княгині Ольги в Києві

Про перший похід Ольжин на древлян

Про другий похід Ольжин на древлян

Про похід Олги до Цариграду і про хрещення її

Про князювання Святослава або Світослава Ігоровича в Києві, і про смерть Благовірної Великої княгині Олени

Про поділ князівства Святославом між синами своїми і про смерть його

Про князювання Ярополка Світославича у Києві

Про прихід Великого князя Володимира Світославича до Києва, про князювання, хрещення і про все житіє його

Про княжіння Великого князя Володимира в Києві і в усій Рóссії, та самодержавство його

Про ідолів

Про обливання водою на Великодень

Про жін Володимирових

Про хоробрість Володимирову

Про Білгород, як киселем від облоги звільнений

Про перемогу Володимирову над печенігами під Переяславом, від чого Переяслав збудований і названий

Про послів різних, що навертали Володимира до віри

Про послів грецьких до Володимира

Про раду Володимирову щодо вір і посольство

Про повернення послів до Володимира

Про похід Володимирів в грецьку землю задля хрещення

Про хрещення Володимирове і про шлюб його

Про хрещення всього народу київського, і всієї Рóссії

Про хрещення синів Володимирових

Про те, скільки рóсси перед Володимиром, аж до царювання його, хрестилися

Про утвердження остаточне віри православної в Рóссії, і про викорінення кумирів

Про церкву Пресвятої Богородиці Десятинну в Києві

Про похід Володимирів до Суздаля, Ростова і до Великого Новгорода

Про поділ Володимиром князівства Рóссійського між синами його

Про приставлення Володимирове

Подяка Богу від усіх рóссів за невимовний його дарунок

Про князювання Святополка в Києві літа від сотворіння світу 6525, а від Різдва Христового 1017

Про князювання Ярослава у Києві, року від сотворіння світу 6517, а від Різдва Христового 1009

Про князювання в Києві Великого князя Ізяслава Ярославича і про заснування церкви Печерської, ще дерев’яної

Про друге вигнання Ізяслава з Києва, і про заснування Великої церкви Печерської кам’яної, окраси її, і про огорожу кам’яну всього монастиря [Печерського]

Про князювання Всеволода Ярославича в Києві

Про князювання в Києві Михайла Святополка Ізяславича

Про князювання Володимира Всеволодовича Мономаха в Києві

Про те, звідколи рóссійські самодержці вінець царський на собі носити почали

Про князювання Мстислава Мономаховича в Києві

Про князювання Ярополка Мономаховича в Києві

Про різних князів у Києві, що один одного з престолу зганяли

Ще про різних князів у Києві, і про міжусобні вигнання їх із престолу

Про князювання Мстислава Ізяславича в Києві та про інших князів, що Києвом володіли

Про княжіння Романа, князя смоленського, в Києві

Про князювання в Києві Ярослава Ізяславовича

Про те, як не благословив Самодержцю Рóсійському єпископ грецького закону воювати з християнами без слушної причини

Незгоди стосовно столиці самодержавства рóссійського, і обрання князя з-поміж угорців чи угрів; про смерть самодержця всія Рóссії Романа

Про різних князів Київських

Про княжіння Михайла Всеволодича в Києві, і про нашестя злочестивого Батия

Про розорення прекрасної святої великої чудотворної Лаври Печерської Київської

Про Благовіст у святій обителі Печерській перед церковною службою — звідки він почався

Про літа, коли Київське князівство і всія Рóсії самодержавство під татарським перебувало ігом

Про бідне княжіння Київське під лютим ігом татарським і про князів київських дещо

Про переселення Митрополита Київського в Москву

Про взяття стольного рóссійського града Києва литовським князем Гедиміном, і про долучення князівства Київського до Литовського

Про те, звідки два митрополити в Рóссії — один у Москві, а другий у Києві

Про перетворення великого князівства Київського на воєводство

Про поверення назад на перше царственне буття богоспасаємого граду Києва






Додатки

До історії використання топоніму "Русь", "Рóссія" в українській історіографії до XVIII ст.

Фрагменти, вставлені у виданнях "Синопсиса" 1678 та 1680 року

Димитрій Ростовський (Туптало). Житіє св. Ольги

Димитрій Ростовський (Туптало) Житіє Володимира... всієї Русі самодержця і просвітителя

PATERYKON. "Annotationes onomasticae" до житія св. Антонія Печерського та прп. Феодосія Печерського

Повідомлення про слов’янських ідолів в писаннях М. Стрийковського

Оповідь М. Стрийковського про завоювання литовським князем Гедиміном Києва

Про Мосоха-прародителя та інших легендарних предків Русі за "Синопсисом"

Скіфи і Сармати, як легендарні предки Русі

Легенда про здобуття Московськими царями царських регалій

Андрій Боголюбський в українській історіографії та агіографії

Поставлення митрополита Київського та всія Русі Григорія Цамвлака. Погляд із Києва

Історія знайдення мощей святого рівноапостольного князя Володимира...

Теорія: хазари-козари-козаки в українській історіографії XVII — початку XVIII ст.

Князі Київські та правителі Києва до часу видання "Синопсиса"



Список цитованої літератури


ПРИМІТКИ



Дотаткові праці:

Ірина Жиленко. Святий Серапіон Печерський — маловідомий український письменник XIII ст.

Ірина Жиленко. Вшанування святих Бориса і Гліба та Києво-Печерська писемна традиція.

Ірина Жиленко. Печерські тексти про свв. мучеників Бориса і Гліба.

Ірина Жиленко. Житіє та чудеса святої великомучениці Варвари.

Ірина Жиленко. Україна: християнство до заснування Київської Русі.

Ірина Жиленко. Автобіографія свят. Димитрія Савича (Туптала).

Ірина Жиленко. Києво-Печерська Лавра і запровадження церковної унії 1596 року. (Документи)

Ірина Жиленко. Архимандрит Києво-Печерський Василій (XII ст.).

Ірина Жиленко. Зовнішній вигляд Верхньої Лаври у другій половині XIV ст.

Ірина Жиленко. До списку архимандритів Києво-Печерських XVI ст.


Ірина Жиленко. Святиня. Історія Києво-Печерської лаври.










І.В. Жиленко. Синопсис Київський. Лаврський альманах / Ред. рада: В. М. Колпакова (відп. ред.) та ін. — К. : ВІПОЛ, — Спецвип. 2 : Синопсис Київський / І. В. Жиленко. — 2002. — 194 с.

Монографія включає текст визначної української історичної пам’ятки — "Київського Синопсиса" (редакція 1674 р.) в адаптації до сучасної української мови, присвячене йому дослідження та коментарі до тексту. "Київський Синопсис" — видання унікальне, оскільки жодне з українських історичних писань XVII ст. не мало такої довгої і складної історії. Протягом XVII — XIX ст. він витримав близько тридцяти окремих видань (староукраїнською та російською мовами), але на сьогодні первісний текст твору відомий тільки окремим фахівцям. Вперше адаптується він і до сучасної української мови. В дослідженні та коментарях до тексту аналізується джерельна база, обставини написання і редагування твору.











Див. також:

Синопсис (фрагменти). Українська література XVII ст.

Патерик Києво-Печерський (1462 р.).










Попередня       Головна       Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.