[Михайло Грушевський. Історія української літератури: В 6 т. 9 кн. — К., 1995. — Т. 5. — Кн. 1. — 256 с.; Кн. 2. — 352 с.]

Попередня     Головна     Наступна       |       Том 1.    Том 2.    Том 3.    Том 4.    Том 5.    Том 6.    Всі    |




Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
Том 5.



ЗМІСТ



КУЛЬТУРНІ І ЛІТЕРАТУРНІ ТЕЧІЇ НА УКРАЇНІ В XV — XVI вв.
І ПЕРШЕ ВІДРОДЖЕННЯ (1580 — 1610 рр.)



КНИГА 1.


ДО ПЕРШОГО ВІДРОДЖЕННЯ

Вступ. Середньоболгарські впливи. Відродження містики та її можливі відбиття на Україні. Відгомони богомильства. Відгомони західного покаянництва. Відгомони чеського релігійно-національного руху. Раціоналістичні течії XV в. (так зване «жидівство»). Інші познаки духовного руху на переломі XV і XVI віку. Перекладні повісті. Ревізія і видання біблійних текстів. Краківське видавництво (Фіоль і K°). Церковні заходи. Перші виступи міщанства. Літературні засоби і впливи. Деякі колективні твори XV — XVI вв. Інші взірці стилю і літературної вправи другої половини XV і першої половини XVI в.



ПРИМІТКИ (до книги 1)





КНИГА 2.


ПЕРШЕ ВІДРОДЖЕННЯ (1580 — 1610)

Реформаційні імпульси. Реформаційні ідеї між українцями; полеміка з євангелицькою і католицькою критикою. Початок нової літератури. Герасим Смотрицький і Василь Острозький. Перші писання Вишенського: меморіал львівського братства і «Писаніє до всіх в Лядській землі живущих». «Порада» і «ИзвЂщеніє о латинских прелестех». Писання до кн. Острозького і «До утекших єпископів». «Терміна о Лжи». Інші літературні сили православного табору 1590-х рр. — львів’яни. Острозькі письменники кінця 1590-х років. Потій. «Пересторога». Пізніші писання Вишенського. Другий збірник творів і «Мисленне позорище» Вишенського. Послання Львівського братства до братства Новокостянтинівського. М. Смотрицький та його «Тренос». Сучасна сатира: промова Мелешка. З мемуарної літератури — записки Балики. Віршування. Закінчення.


ДОПОВНЕННЯ



ПРИМІТКИ (до книги 2)








Грушевський Михайло Сергійович

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

В 6 томах 9 книгах

Том V

Культурні і літературні течії на Україні в XV — XVI вв. і перше відродження (1580 — 1610 рр.)

Книги 1-2


Друкується за виданням:

Грушевський Михайло. Історія української літератури. Том п’ятий. К., 1927. С. 1 — 232.

Грушевський Михайло. Історія української літератури. Т. V. Нью-Йорк, 1960. С. 205 — 506.



Грушевський М. С. Історія української літератури: В 6 т. 9 кн. Т. 5. Кн. 1. / Упоряд. та приміт. C. K. Росовецького. — К.: Либідь, 1995. — 256 с. («Літературні пам’ятки України»).

ISBN 5-325-00606-1 (Т. 5. Кн. 1).

ISBN 5-325-00572-3.

У цьому томі здійснено спробу реконструкції духовного життя в Україні «темних» часів її історії. Йдеться про вплив на фольклор і літературу XIV — першої половини XVI ст. східного слов’янського містицизму та болгарського богомильства, похмурих ритуалів і пісень західних флагелантів та ідеології чеського гуситства, що зачепила й частину західноукраїнської шляхти. Розглядаються маловивчені питання про київське походження східнослов’янського раціоналізму (так звані вчення «ожидовілих») XV ст., про участь українських книжників у нових перекладах Біблії, в діяльності видавництв Швайпольта й Франциска Скорини.




Грушевський M. C. Історія української літератури: В 6 т. 9 кн. Т. 5. Кн. 2 / Упоряд. О. В. Дідух; Приміт. С. К. Росовецького. — К.: Либідь, 1995. — 352 с. («Літературні пам’ятки України»).

ISBN 5-325-00607-Х (Кн. 2)

ISBN 5-325-00572-3.

Цю частину фундаментальної праці М. Грушевського присвячено одному з найяскравіших періодів історії вітчизняної літератури. У кінці XVI — на початку XVII ст., відбиваючи зростання національного та релігійного самоусвідомлення, вона переживає фазу стрімкого розвитку, що приніс, між іншими здобутками, таку перлину світового письменства, як твори Івана Вишенського. У книзі досліджується також літературний спадок інших літературних полемістів тієї доби — з таборів православного (Герасим Смотрицький, «Клірик Острозький» та ін.) і греко-католицького (Іпатій Потій).

Для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів і всіх, хто цікавиться вітчизняною культурою, джерелами духовності українського народу.
















© Сканування та обробка: Максим, «Ізборник» (http://litopys.kiev.ua)
10.III.2003







Попередня     Головна     Наступна       |       Том 1.    Том 2.    Том 3.    Том 4.    Том 5.    Том 6.    Всі    |


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.