[Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002.]

Попередня     Головна     Наступна





ЗМІСТ. ЛІТЕРИ А-К



Передмова


Авсенєв Петро

Аландський Павло

Ананьїн Степан

Антонович Володимир

Асмус Валентин

Баранович Лука

Бердяєв Микола

Беринда Павло

Блонський Павло

Богдашевський Дмитро

Борецький Іван

Булгаков Сергій

Величковський Петро

Велланський Данило

Вернадський Володимир

Винниченко Володимир

Вишенський Іван

Володимир Мономах

Гевліч Авксентій

Георгій, митрополит Київський

Гіляров Олексій

Гогоцький Сильвестр

Грот Микола

Грушевський Михайло

Гулак Микола

Ґалятовський Йоаникій

Ґізель Інокентій

Демчук Петро

Довгович Василь

Донцов Дмитро

Драгоманов Михайло

Дрогобич (Котермак) Юрій

Дудрович Андрій

Духнович Олександр

Екземплярський Василь

Євлевич Хома

Єпіфанович Сергій

Єсикорський Степан

Завитневич Володимир

Закржевський Олександр

Зеленецький Костянтин

Зеленогорський Федір

Зеньковський Василь

Зеров Микола

Зизаній Стефан

Зизаній Лаврентій

Зіньківський Трохим

Іларіон

Інокентій

Калиновський Степан

Карпов Василь

Кирик Новгородець

Кирило Лукаріс

Кирило Туровський








Попередня     Головна     Наступна


Вибрана сторінка

Арістотель:   Призначення держави в людському житті постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови й забезпечення людського щастя. Останнє ж можливе лише в умовах громади. Адже тільки в суспільстві люди можуть формуватися, виховуватися як моральні істоти. Арістотель визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину й сприяють розвитку в ній шляхетних задатків.   ( Арістотель )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть мишкою ціле слово та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.